Від закладин світу людина створена Богом вільною, створена як чоловік і жінка. Від розділення людської природи на дві статі походить одвічний зустрічний рух двох половин єдиного цілого. Протилежність двох статей долається взаємодоповнюючою любов’ю шляхом поєднання в одне тіло заради продовження життя людського роду.

Зло, принесене світові Ворогом життя, що взяло початок з непослуху людини Божій волі вилилось в невільницьке ярмо гріха та пекельний жах смерти. Осквернені гріхом, розгублені перед лицем погибелі, в глибинах душ ми зберігаємо чистий спогад про загублене Боже Царство.

І досі в нас і посеред нас у різних виявах і видах триває битва смерти проти життя – битва Ворога проти Бога. І жодній людині не знайти місця осторонь цього всеохопного бойовища. І жодній людини самотужки не вийти переможцем у цій війні.

Тому заради нас Син Божий полишає Небо аби стати Людиною. Своєю смертю Він перемагає гріх, а Воскресінням долає смерть.

З ласки Бога Отця шлях до вічного життя в Його Царстві стає доступним кожному, хто, ведений Святим Духом приходить до Нього через Його Єдинородного Сина.

Даруючи нам спасіння, Бог залишає нам Свої заповіді задля нашого життя в гармонії з Ним, з самими собою та з усім Його творінням.

Суспільство, побудоване на боговстановлених цінностях із милосердних праведних людей на справедливому законі є втіленням Божого Царства в нас і посеред нас, про яке ми щоденно молимось, аби воно здійснилося «як на небесах, так і на землі».

Але природжене прагнення святости, ладу та життя бореться в нас із привнесеними потягом до гріха, хаосу та смерти. Люди змішують істину зі лжою. Сильніші уярмлюють слабших. Багаті визискують бідних. Дурні панують над розумними. Тирани репресують волелюбних. Дегенерати атакують мирне населення. Ідеологічні фанатики тероризують безпорадний люд. Матері вбивають своїх ненароджених дітей. Катастрофи спустошують міста. Імперії воюють з націями. А тоталітарні режими винищують цілі народи.

Для захисту життя від повного поглинання смертю Бог створює Сім’ю. Перепоною нестримній прогресії зла Він встановлює Націю. На захисті віри та правди Господь поставляє Церкву.

Протягом історії нації, підкоривши своє життя Церкві, стоять на захисті Сім’ї. Лише таким чином виграється боротьба людства проти Ворога життя і несеної ним погибелі. Лише така ієрархія інституцій забезпечує можливість побудувати суспільство Божої волі і досягти справжнього миру.

Українська Нація як рівна серед рівних постає з ласки Божої, просвітлюється світлом Христової віри, і досягає величі у вірі та боротьбі. Як Нація лицарів-християн вона віками стоїть поміж зарозумілим Заходом, безпросвітним Сходом та безжальним Півднем.

І час від часу – як оце зараз – ця боротьба актуалізується в кривавих війнах.

Ворог постійно та всяково нав’язуючи людству антилюдські ідеології, збиває нас на манівці аби віддати наші життя на поталу смерті. Маніхейство та марксизм злотворять свої химерні альтернативи Божій волі.

Маніхейство, потворячи істину Божої віри, впроваджує універсальну синкретичну релігію з атеїзму та окультизму. Таємне знання вкупі зі зневагою до природної генетично визначеної тілесності зводить людські душі на манівці безпросвітного дуалізму.

Марксизм, потворячи ідею суспільства Божої волі, будує глобальну імперію тоталітарної рівності. Вавилон без Бога та без правди. Колгосп без Сім’ї та без Нації. Заради облудного «світлого майбутнього», де всі індивіди начебто досягнуть рівномірно повного задоволення всіх своїх потреб, на вівтар марксизму приносяться шалені в своїй жорстокості та числі людські жертвоприношення.

Лихої години конструктори гільйотини шляхетну епоху величі людського духу прозивають «темними віками». Впроваджуючи девіз «свобода, рівність, братерство», вони вперше розпочинають терор власного народу від імені цього народу. Громадян республіки богоборців звільняють, рівняють та братають рубаючи їхні голови за допомогою механічного знаряддя масової страти.

Лихої доби організатори класового терору проголошують Христову віру «темним минулим людства». Знеособлююча «рівність» людей та націй, захоплених в полон радянською соціалістичною імперією запроваджується безпрецедентними репресіями, розстрілами, цькуваннями, знущаннями та катуваннями; штучними голодоморами, тотальним спотворенням свідомості та незворотнім ламанням мільйонів особистостей.

На українській землі антилюдські ідеї та практики були втілювані більше ніж будь-де у всесвіті. Саме Українцями була принесена найбільша жертва на вівтарях соціалізму ленінського, троцькістського і сталінського штибу. Геноцид як часткове винищення, часткова пацифікація і часткова манкуртизація неодноразово застосовувався Евразією проти Української Нації.

Інтегрувавши квазірелігійність маніхейства з безбожництвом культур-марксизму, проти Сім’ї, Нації та Церкви сьогодні постає гендер-соціалізм. Попираючи засади правдивої демократії, ця ідеологія, як і всі інші варіації соціалізму, веде до тотальної диктатури меншості над більшістю заради абсурдних цілей, що ніколи не будуть досягнуті.

Нинішнє безкінечне множення та нестримна плинність «гендерів» є нічим іншим як хронічною маніхейською еманацією генетично детермінованої тілесності людини, створеної або чоловіком або жінкою.

Нинішня перманентна боротьба за безперестанно вигадувані «права людини» є нічим іншим як цілеспрямованим культур-марксистським розмиттям принципів побудови суспільства Божої волі.
Нинішня глобалістична ідеологія «відкритого суспільства є нічим іншим як тиранією тоталітарної толерантності.

Невтомно декларована «рівність прав» врівноважується і переважується прогресуючою нерівністю можливостей. Жодна держава, жодна імперія в змозі гарантувати людині право на багатство, здоров’я, задоволення, сприйняття, розуміння, повагу, любов, самореалізацію, щастя. А всі об’єднані нації разом не в змозі гарантувати справедливого миру як середовища реалізації будь-яких прав, починаючи з базового права людини на життя.

Входячи в так зване «четверте покоління прав людини», ми споглядаємо деяких людин, що одноосібно концентрують капітал більший, ніж його мають цілі держави. На вимогу цих людин в окремих державах з’являються неконституційні закони, виникають незаконні посади, просуваються деструктивні ідеологеми, усуваються офіційні уряди, впроваджуються тотальні імунізації, організовуються масові міграції, оголошуються суверенні дефолти, розпочинаються гібридні та геноцидні війни. Незгода із таким порядком світоустрою одразу таврується як «популізм», «правий екстремізм», «конспірологія».

Розмахуючи прапором цього «четвертого покоління прав людини», міжнародні неурядові організації змушують національні уряди контролювати як публічну сферу, так і приватне життя своїх громадян. З подачі цих добре фінансованих і системно керованих структур засуджуються певні висловлювання і забороняються для вжитку окремі слова. Контрольована ними преса впроваджу нові стандарти мови зі штучно створеними словоформами. Заідеологізований лінгвоконтроль здійснюється законодавчим шляхом під страхом переслідування.

Політтехнологи і соціоінженери моделюють суспільство на замовлення цих людин та їхніх організацій, ставлячи експерименти над цілими націями.

В інтересах ліволіберальної аґенди та сконструйованої ідеології хюманрайтизму (або людиноправства) з порядку денного витісняється жахлива реальність війни з усіма її руйнаціями та жертвами. А штучно виведені шляхом бридингу емоційних інтенцій, юридичних спекуляцій та безвідповідальної демагогії права уявних меншин та самопроголошених співтовариств превалюють над базовим правом життя.

Ліволіберальна система наддержавної влади стратегічно атакує фундаментальну прерогативу людини приватно жити згідно своїх переконань, публічно висловлювати свої погляди, безперешкодно передавати дітям свою віру. При цьому саме право на життя підважується свавіллям інших людей від самого зачаття до військових злочинів геноцидного характеру.

Можливість проголошувати і втілювати власні цінності є фундаментальним невід’ємним природнім привілеєм особи, втрачаючи який, людина втрачає власну суб’єктність, перетворюючись на деталь суспільного механізму. І на цьому фундаменті вільної маніфестації цінностей стоїть людство.

Натомість на наших очах прогресує гендерний екстремізм, що інтерпретує історію людства як «тиранію патріархату», поняття сім’ї цілеспрямовано асоціює з насильством, нав’язує ідею «позитивної дискримінації потенційних дискримінаторів».

Методами софт-терору насаджується і культивується колективне відчуття провини чоловіків перед жінками, білих перед кольоровими, християн перед нехристиянами, європейських націй перед євреями, а правих перед усім зліваченим світом.

Терор протиприродних збочень вже превалює над богоданною істиною невпинно набирає сил і поступово перетворюється на хард-терор подібний до червоного.

Чоловіча гідність іменується «токсичною маскулінністю» і підлягає викоріненню. Дітонародження проголошується «антиекологічними». Занадто важке або задовге життя піддається евтаназії.

Над чоловіками, що ціною власного життя захищали Батьківщину встановлюється моніторинг як над потенційними порушниками новітніх «прав». А прерогатива чоловіка на ідеологічний, фізичний, матеріальний, фінансовий та збройний захист своєї родини брутально узурпується органами державної влади.

Тотальний контроль держави всупереч її спроможності захистити життя своїх громадян перейменовується на «захист». І всесильний державний апарат захищає всіх від усіх та від усього. Батьків він захищає від їхніх ненароджених дітей, а неповнолітніх дітей – від їхніх батьків. Незрозумілим залишається, хто ж захистить людину від держапарату.

Наразі держава вже встромила свого меча всередину подружжя: відтепер не чоловік захищає жінку від зовнішнього світу, включно з держорганами та ворогами, а держоргани, будучи неспроможними захистити громадян від ворогів, захищають жінку від того, з ким вона є одним цілим.

Ми живемо в час самозваних апостолів та некоронованих королів, прихованих егрегорів та наднаціональних володарів, самозакоханих ненависників людства під масками самопроголошених філантропів. Це час хюманрайтизму та воукизму, лінгвоконтролю та неорасизму, гендерного гнозису та гібридних воєн, інформаційного терору та нуклеарного шантажу, віртуальної реальності та тиранічної пандемії, пандемічної наркоманії та абортивного терору. Це час безумної фемінізації та шаленої емансипації всіх від усіх; час штучного запліднення, та довільного переривання вагітності; час торгівлі цілими тілами, окремими органами та абортивним матеріалом; час жорстокої ідеологічної цензури та розгнузданої медіадиктатури; час нищення традиційних цінностей, дифамації цивілізаційних символів, деформації етичних сенсів, наруги над святинями і тотального цинічного ігнорування голодних морів та кривавих воєн.

Людство перевтомлене від безугавних балачок про штучні права та віртуальні свободи, про примусові толерації та фантастичні дискримінації.

Людство спрагле сенсу буття, зголодніле на справедливість процесів та жадає відповідальність еліт.

Ліволіберальний світоустрій, досягаючи апогею, складає смертельну загрозу для Сім’ї, Нації та Церкви.

Українська Нація та Українська Держава знаходяться в смертельній небезпеці як від ліберального антихристиянського культур-марксизму Заходу так і від ґвалтуючого вбивчого псевдохристиянського євразійства Сходу. М’які обійми західного троцькізму не кращі жорстких лещат східного сталінізму.

Українська Нація навіть у вирі війни не прийме фальшиве замирення з обома своїми ворогами коштом свободи та істини.
Бо суспільство Божої волі здобувається та розбудовується зусиллям. А духовна війна проти Ворога життя ведеться на всіх фронтах і потребує всіх зусиль.

Тому, сконцентрувавши всю інтелектуальну потенцію, увесь творчий запал, всю силу духа, всю віру, всю вірність, всю самопожертву зброєю та молитвами, словом та справами, часом та фінансами ми, християни, люди Божої волі та правого світогляду, маємо першими кинути виклик та єдиним фронтом рушити в наступ на явні та приховані сили марксистів-маніхеїв.

У побожному страхові виявитися неготовими перед лицем близького приходу Сина Божого ми маємо рішуче й одностайно стати в проломі на захист Божих та національних святинь на фронті духовної борні як і на воєнній передовій.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Отця, і єднання Святого Духа нехай прибуде зо всіма нами! Амінь.